Мабуть, нема того мірила,
Щоб зміряти твої труди.
Ти сповнений добра і сили,
Мов сонце, сяєш ти завжди.

Здається, і чого там треба:
Підручник, крейда, олівець,
Але дітей багато в тебе -
Уважних, вразливих сердець.

Ти знаєш їх мінливий настрій,
З любов’ю можеш підійти,
Хоч не завжди у праці власній
Збираєш бажані плоди.

І так у праці – рік за роком,
Ти дітям душу віддаєш.
Твоє покликання високе –
Учитель! Ти світ знань несеш!